Держказначейство зупинило фінансування усіх незахищених видатків – джерела



Державна казначейська служба зупинила фінансування усіх незахищених видатків — зупинка означає, що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних видатків (ремонт, реконструкція, будівництво і інші).

Об этом сообщает Слон


Про це йдеться у статті ЕП з посиланням на 2 високопосадовців в Кабміні.


"Державний бюджет не в змозі обслуговувати всі видатки, передбачені законом на 2020 рік. Одразу двоє високопосадовців в Кабінеті міністрів повідомили ЕП, що з 20 листопада Державна казначейська служба (ДКС) зупинила фінансування всіх видатків, крім захищених (заробітні плати працівників бюджетної сфери, пенсії, соціальні виплати, погашення боргів. – ЕП).


Останні запити від головних розпорядників бюджетних коштів на проведення не захищених видатків ДКС обслуговувала 20 листопада. В 2019 році на аналогічний крок, через перекидки бюджетних коштів і невиконання надходжень від митниці, прем’єр-міністр Олексій Гончарук пішов 17 грудня", — йдеться у матеріалі.




Зазначається, що міністр фінансів Сергій Марченко через "щільний графік" не знайшов можливості прокоментувати зупинення фінансування видатків з держбюджету.


"Казначейство здійснює виконання показників держбюджету та обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства", — відповіли в прес-службі Мінфіну.


В Держказначействі на запит ЕП не відповіли.


Зупинка означає що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних видатків (ремонт, реконструкція, будівництво і інші. – ЕП). За підсумками ІІІ кварталів 2020 року на ці потреби уряд витратив 45,8 млрд грн із запланованих на цей рік 112,6 млрд₴ Тобто, за три місяці до кінця року фінансуванню підлягали видатки ще на 66 млрд₴


Таким чином, обмеження торкнеться ремонту та будівництва доріг. З прямо передбачених в бюджеті на цей рік 86,8 млрд грн "Укравтодору" на утримання автошляхів за 10 місяців витратили лише 2/3 суми — майже 57 млрд₴




"Які ще програми не будуть профінансовані? Це програми, фінансування яких з тих, чи інших причин так і не розпочалось. Станом на початок листопада (останні дані Міністерства фінансів) таких було 74 програми на загальну суму 19,02 млрд₴


Частина цієї суми – видатки на відомства, які планували створити цього року, однак вони так і не запрацювали. Наприклад, 650 млн грн мали піти на Бюро фінансових розслідувань (створення аналогічного органу – Бюро економічної безпеки – Верховна Рада підтримала у першому читанні лише у вересні).Те ж саме стосується Комісії з регулювання азартних ігор, яку уряд повністю сформував лише 18 листопада", — йдеться у статті.


Зазначається, що коли в квітні парламент вносив зміни до державного бюджету, дохідні показники базувались на отриманні коштів від МВФ, проте Фонд призупинив співпрацю з Україною.


"Співпраця з МВФ була зупинена після того, як Конституційний суд своїм рішенням фактично перекреслив досягнення у антикорупційній реформі.


Ще раніше довіру МВФ похитнула відставка голови Національного банку Якова Смолія, а також проєкт бюджету на наступний рік, у якому урядовці пропонували встановити граничний рівень бюджету на рівні 270 млрд грн", — пишуть автори.


Позитивний сигнал у співпраці України з МВФ, наприклад офіційна заява чи візит місії фонду, міг би стати підставою для виділення Україні 1,2 млрд євро пільгового кредиту від ЄС. Такого сигналу було б достатньо і для розміщення євробондів на західних ринках капіталів.


Також підкреслюється, що кошти, яких не вистачає для покриття дефіциту, Мінфін міг би позичити на внутрішньому ринку.


"Але великомасштабні запозичення в умовах невизначеності з майбутнім посиленням карантину та майбутньої співпраці з МВФ призведуть до зростання вартості обслуговування боргу.


Крім цього, такі запозичення будуть короткостроковими, тобто повертати їх доведеться вже на початку наступного року", — йдеться у статті.


Ще один варіант — емісія, пропозиції надрукувати гроші, яких не вистачає державі для фінансування видатків, не зникають з інформаційного порядку денного.


Напередодні про нього заговорив навіть екс-очільник Мінекономіки Тимофій Милованов, який раніше критикував цю ідею.


Українське законодавство забороняє Національному банку прямо позичати гроші уряду. Тож робитимуть це за посередництва банків: вони братимуть у Нацбанку кредит рефінансування, а за нього вже купуватимуть облігації.


Від початку коронакризи Нацбанк запровадив декілька нових інструментів рефінансування. Зокрема, це довгострокове рефінансування строком до 5 років. Починаючи з квітня НБУ видав банкам вже понад 50 мільярдів надрукованих гривень.


Якщо схема з емісією запрацює, то це, ймовірно, матиме негативні наслідки для економіки у вигляді знецінення гривні та зростання інфляції. В підсумку це вдарить по доходах звичайних громадян.


Читайте детальніше у статті: Бюджетна криза наздогнала Україну: коштів на незахищені видатки уже немає


Економічна правда


Джерело статті: “https://www.epravda.com.ua/news/2020/11/24/668327/”

TOP